Війна оголила дуже багато суперечностей. Ми живемо в розщепленій реальності, потоки якої існують паралельно й ніколи не перетинаються: на папері все чудово, а в дійсності – стаються помилки, які завдають непоправної шкоди і які вже не вдасться виправити.
І, можливо, в інших галузях щось таки можна буде відкоригувати, але не в охороні природи. Ніхто не відновить природних популяцій знищених рослин чи місць, де мешкає червонокнижний карпатський тритон.
Саме це відбувається з полониною Руною. Якщо почитати чиновницько-бізнесову версію подій, то спорудження вітряків там матиме лише позитивні наслідки, створить додаткові робочі місця, забезпечить генерацією половину Закарпатської області та зробить нас енергонезалежнішими під час війни. Ніякого негативного впливу на природу в цій версії просто немає або його легко можна відвернути. Для тритонів – облаштувати нові водойми, а птахів і кажанів відлякувати спеціальними системами.
Реклама:
У реальності ж картина значно похмуріша: хребти зрізають, червонокнижні види нищать, а інформацію про такі знахідки на будівництві ігнорують. Моя петиція про захист Карпат за кілька тижнів набрала понад 25 тисяч підписів, проте це, виявляється, не має жодного значення. Червонокнижний білоцвіт весняний біля однієї із платформ для вітряків уже знищили.
