Після 24 лютого 2022-го інформаційне поле в Україні скидається на мінне. Українці створили навколо себе систему табуйованих тем, які обговорювати "не на часі". Замовчували фактично все, що могло роз'єднати суспільство або негативно вплинути на міжнародний імідж держави – від корупції у владі до злочинів у армії.
Тоді з'явився негласний мораторій на критику керівництва держави. Щоправда, він зберігався лише в перший рік повномасштабки. Із часом корупційні скандали стали публічними, мрії про "швидке завершення війни" розбилися об жорстку фронтову реальність, а "байрактарщина" почала більше дратувати, ніж підбадьорювати. Змінився і суспільний договір.
Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) від осені 2023-го показало приголомшливі для тих часів результати: 70% українців визначилися, що критикувати владу під час війни просто необхідно. Рівно за два роки їхня кількість зросла до 90%.
Реклама:
"Українська правда" вирішила з'ясувати, які воєнні теми залишаються для цивільних табуйованими на нинішньому етапі війни, чому українці вдаються до самоцензури та самообману, чи існує межа між першим і другим явищами і навіщо ми себе дуримо.
