Зміна класичного президентського костюма 2022 року на захисний чорний колір послала українському суспільству візуальний сигнал про перехід на військовий, близький до авторитаризму, стиль політичного лідерства. Запит суспільства на сильну руку в умовах екзистенційного страху за своє життя і сильної потреби в захисті не є чимось новим для країни, яка опинилася у війні. Це одна з причин, чому багато країн у період війни переходили від демократичного режиму до більш авторитарного.
На початку повномасштабної війни Україна як велика соціальна група перейшла в так званий режим "боротьби-втечі", який передбачає активну опозиційну протидію загрозі та безумовну довіру сильному лідеру, який очолює цю боротьбу, або втечу від ситуації, як, наприклад, масова еміграція. Частиною цієї реакції було зростання національної ідентичності та патріотичних настроїв, що, зокрема, відобразилося і в масовому переході на українську мову.
Медійно для великої української соціальної групи президент швидко поставив себе у позицію військового лідера проти країни агресора, і з 2022 року лише посилював цей політичний образ. Демонстрація того, що саме він є незаперечним і єдиним сильним лідером країни, що воює, приймає всі основні рішення, і навіть вирішує те, бути чи не бути тому чи іншому складу Кабміну всупереч Конституції, для групи "боротьби-втечі" мала б тільки підвищувати рейтинг президента і посилювати підтримку суспільства, а не навпаки. Наприклад, цим феноменом пояснюється злет патріотизму після терактів 11 вересня 2001 року у США, коли на тлі зростання згуртованості суспільство мало сильнішу віру в будь-яке рішення, яке може ухвалити уряд.
