Протести через усунення Михайла Федорова стали найбільшими в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Так їх охарактеризувало Reuters – а отже, за масштабом і тривалістю вони перевершили навіть торішній "картонковий Майдан" на захист незалежності НАБУ і САП.
Кадрове рішення, яке мало розчинитися в загальному оновленні уряду, несподівано перетворилося на суспільний іспит: чи готові ми вимагати не чергового всезнаючого гаранта, а іншої культури влади – такої, що не придушує самостійних людей, а поєднує їхній розум, відповідальність і моральну енергію заради спільного блага?
Кадрова перестановка, яка перестала бути кадровою
У середині липня відставка прем'єр-міністерки Юлії Свириденко автоматично спричинила відставку всього Кабінету Міністрів. Це передбачає стаття 115 Конституції України: після припинення повноважень прем'єра уряд переходить у відставку, а його склад потрібно формувати заново. Михайла Федорова не треба було звільняти окремим персональним рішенням – достатньо було не внести його кандидатуру до нового Кабміну.
Реклама:









