"Рік тому українці та українки вийшли на картонкові протести проти спроби влади знищити незалежність антикорупційних інституцій. НАБУ і САП тоді вдалося відстояти, але каток проїхався по кількох десятках людей, частину з яких переслідують і по сьогоднішній день. Найбільше вразили навіть не окремі історії, а повторюваність сценарію", – каже виконавча директорка Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Аналітичне дослідження ZMINA "Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років" засвідчує: у 28 з 29 задокументованих випадків були відкриті кримінальні провадження, на двох антикорупціонерів двічі (всього 30 кримінальних проваджень). У 24 випадках проводились обшуки, з яких 20 – як невідкладні, без попередньої ухвали слідчого судді. Водночас частину проваджень зареєстрували за 12–20 днів до обшуків, а деякі існували роками.
У 12 випадках правоохоронці та спецслужбовці обшукували приміщення, де переслідувані фактично не проживали, зокрема помешкання їхніх батьків, братів, сестер, тестя чи тещі. Під час слідчих дій вилучали техніку не лише працівників НАБУ, а і їхніх дружин, дітей і сестер, які не мали процесуального статусу в справах.
Реклама:
"Проти антикорупційних діячів відкривали кримінальні провадження за тяжкими статтями – державна зрада, пособництво державі-агресору, незаконне збагачення, відмивання коштів, шахрайство тощо. Звинувачували у наявності родичів на окупованих територіях і співпраці з Росією. Сам факт такої підозри створював сильний репутаційний тиск", – наголошує Печончик.
