Східна Європа сьогодні входить у фазу, де старі ролі держав більше не працюють, а нові ще не оформлені. Саме тому польсько-український конфлікт виглядає нервовим, емоційним і непропорційним.
Хоча публічно йдеться про історичну пам’ять, дипломатичні жести і взаємні образи – та за цим криється також глибше питання: хто визначати порядок у просторі між Балтикою і Чорним морем, Німеччиною і Росією. На території, щодо якої є термін "Міжмор’я".
Польський аналітик Марек Буджіш слушно звертає увагу, що нові суспільні правила змушують і польських, і українських політиків дедалі більше будувати політику на суспільних вимогах. Політики вже не можуть сказати суспільствам: "Чекайте тихо, ми самі домовимося". Тому вони стали заручниками настроїв, які роками підживлювали або не стримували.
У цьому сенсі нинішня криза є не випадковістю, а результатом помилок, накопичених і Польщею, і Україною.
Як сталося так, що дві настільки взаємно залежні країни дивляться одна на одну через призму образ та історії, замість призми логіки і географії?
