"Все тече, все змінюється" – сказав колись давньогрецький філософ Геракліт. "Крім сприйняття корупції в Україні" – могли б впевнено доповнити українці. І на підтвердження навести дані соціологічних досліджень щонайменше за останні 20 років, які показують: близько 90% громадян стабільно заявляють про значну поширеність корупції в країні.
Ця стійка тенденція контрастує з іншим трендом – поступовим і неухильним зменшенням реального корупційного досвіду громадян. Якщо у 2007 році дві третини українців безпосередньо стикалися з випадками корупції при взаємодії з державою, то минулого року в таких ситуаціях перебував лише кожен п'ятий громадянин. Тобто наразі майже вчетверо менше людей зіштовхується з корупцією на практиці.
Реклама:
Маємо парадоксальну ситуацію, коли істотне зменшення власного корупційного досвіду ніяк не коригує уявлення суспільства про рівень корупції в державі. Безперервний потік новин у медіа та соцмережах впливає на сприйняття проблеми значно більше, аніж особиста дотичність людей до корупційних практик.
Навіть якщо майже всі громадяни знають про корупцію хіба що з газетних шпальт, а не з реального життя, цього достатньо, аби вважати свою країну суцільно корумпованою. І це вже не про Україну, а про… Португалію, де лише 1% населення стикалися з корупцією або були свідками її проявів, тоді як 94% оцінюють її як дуже або досить поширену. Схожа ситуація також у Греції, Іспанії, Кіпрі, Словенії та інших європейських країнах, в яких корупційний досвід є менш ніж в 1 з 10 громадян, натомість 9 з 10 переконані в надмірній корумпованості своїх урядів.
