5 вересня виповнюється сім років з дня першого судового засідання Вищого антикорупційного суду. За цей час відбулося чимало: сотні вироків, десятки рішень про цивільну конфіскацію, передані державі санкційні активи на мільярди гривень, робота в умовах пандемії та повномасштабної війни, розширення штату та два конкурси на посади суддів.
Були й тиск на суд через дисциплінарні справи й замовні публікації, спроби поставити під сумнів саме існування ВАКСу через подання проросійських депутатів у Конституційний Суд і навіть вибух невідомого предмета у внутрішньому дворі — судячи з усього, з метою залякування.
Попри це ВАКС напрацював стабільну практику розгляду топкорупційних справ, а ще сформував стандарти мотивування рішень, на які тепер орієнтуються й інші суди.
Реклама:
Втім, цей шлях не був безхмарним. Траплялися суперечливі й необґрунтовані рішення: керівництво суду помічали на сумнівних "вечірках", розгляд резонансних справ досі затягується, а деякі з них слухаються ще від початку роботи ВАКС. Окремо виділимо проблему того, що у суду всі 7 років роботи не мав єдиного нормального приміщення для роботи. Здобутків це не перекреслює, але нагадує, що становлення інституції — тривалий процес. І він потребує постійного моніторингу та уваги.
