Минулого місяця в Кишиневі 36 держав та Європейський Союз ухвалили Розширену часткову угоду (EPA), яка визначатиме засади управління Спеціальним трибуналом щодо злочину агресії проти України (Спецтрибунал). Це один з трьох ключових документів поряд із Угодою між Україною та Радою Європи та Статутом трибуналу.
Наступний крок — ратифікація EPA на національному рівні. Вона має набути чинності і тоді відкрити двері до формування Керівного комітету. Після цього відбудеться повноцінний перехід до стадії формування "каркасу" Спецтрибуналу ("skeleton phase"), коли в Гаазі поступово вибудовуватиметься його операційна структура.
Ідея створити спеціальний механізм, щоб притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво Росії за розв'язання війни у порушення статуту ООН виникла у 2022 році невдовзі після повномасштабного вторгнення РФ на територію України. Через обмежену юрисдикцію МКС, основне завдання Спецтрибуналу – закрити наявну прогалину в міжнародному праві і забезпечити відповідальність за злочин агресії.
Реклама:
Шлях до запровадження Спецтрибуналу був і залишається непростим. Процес супроводжувався політичними та юридичними дебатами щодо того, якою має бути ця інституція. Серед ключових викликів: визначення злочину агресії; правовий статус трибунала та його повноважень у притягненні до відповідальності так званої "трійки" (президента, голову уряду та міністра закордонних справ), які за загальним правилом захищені від переслідування, поки обіймають свої посади; розгляд справ за відсутності обвинуваченого, співвідношення Спецтрибуналу та МКС.
