"Ціни на бензин і дизель, що були до конфлікту в Ірані, не повернуться", - паливний експерт Дмитро Льоушкін

Засновник групи Prime Дмитро Льоушкін розповів УНІАН, як змінюватимуться ціни на пальне в Україні, як довго Росія страждатиме від наших ударів по НПЗ та чому Україна ризикує залишитись без АЗС у прифронтових регіонах.

Стрімке зростання цін на пальне після загострення ситуації на Близькому Сході змусило українських водіїв уважніше стежити за цифрами на АЗС.Останніми тижнями нафтові котирування почали знижуватися, опустившись нижче 75 доларів за барель – що майже відповідає рівню до початку "Епічної люті" Трампа та Нетаньяху. Це, у свою чергу, породило очікування, що слідом здешевшають і бензин та дизель в Україні. Однак поки ціни на стелах знижуються значно повільніше, ніж дорожчали.Засновник групи компаній Prime, паливний експерт Дмитро Льоушкін в інтервʼю УНІАН спрогнозував, коли тренд на зниження на АЗС стане помітнішим. Крім того, він оцінив наслідки українських ударів по російських нафтопереробних заводах, пояснив, наскільки болючими вони є для економіки РФ, а також попередив про нові безпекові ризики для українського паливного ринку та вітчизняних АЗС.Відео дняЯкої динаміки цін на бензин, дизель та автогаз українцям варто очікувати найближчими тижнями та місяцями? Які цінові зміни ви прогнозуєте до кінця літа?Незрозуміло, що буде. Відкриття Ормузької протоки не означає, що завтра її не закриють знову. Там дуже неадекватне становище.Ближче до листопада, коли будуть вибори у Конгрес США, десь жовтень-вересень, має знову бути закриття Ормузької протоки, ракетні обстріли, щоб якось помститися Трампу. Ось на це я очікую. А до кінця літа ми маємо жити по ринку, як воно є.Думаю, найближчим часом ми ще побачимо повернення санкцій на російську нафту. Це трошки підніме догори ціну на нафту, щоб вона так швидко не спадала, тому що це не потрібно Трампу.Не просто так він зараз заговорив, що потрібно посилювати тиск на Росію і мир через силу. Наступний крок, щоб нафта не дуже впала, потрібно щось зробити, щоб вона розвернулася або пригальмувала своє зниження. Цим кроком, як я думаю, має бути повернення санкцій на російську нафту. Щось на кшталт цінової стелі. Побачимо чи вона буде повернута у повному обсязі, або мова йтиме про щось інше.Поки ми бачимо, що ціна на українських АЗС знижується (на бензин і дизель, - УНІАН) і буде знижуватися ще десь гривень на 7. Темп складатиме по 2 гривні на тиждень. Цього тижня вона вже один раз знизилася, потім ще, як мінімум, спаде гривня до кінця тижня. Потім 2 гривні на наступному, 2 гривні через тиждень і ще 2 гривні на другому тижні липня.Стрімкого падіння цін на пальне очікувати не варто / фото УНІАНДинаміка залежатиме від того, про яку мережу АЗС ми говоримо, тому що не у всіх є велика маржа. На WOG і OKKO до середини липня буде мінус 6-8 гривень. А, наприклад, "Укрнафта" може знизитися не на 7, а на 5 гривень.Адекватна ціна на сьогодні по дизелю становить 75 гривень. По бензину вона має десь до 77-78 гривень стабілізуватися.Все йде до того, що бензин зрівняється з дизелем. Зараз це відбувається у всій Європі. Тому бензин буде менше спадати, а по дизелю буде більша динаміка. Можливо, навіть бензин буде трошки дорожчий. Десь у радіусі 75 гривень воно "устаканиться". Автогаз десь на 4 гривні знизиться.США та Іран ведуть перемовини щодо миру та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Якщо ситуація стабілізується, чи можуть ціни на бензин в Україні повернутися до рівня, який був до початку загострення на Близькому Сході? Ні, до такого рівня не повернеться. Тому що буде підвищений попит у всьому світі. Всі будуть наповнювати резерви. Поки всі чекають, коли ціна стабілізується. Можливо, на горизонті в 70 доларів за барель почнуть скуповувати нафту, поповнювати ті резерви, які вивільнили, тому що вони у всіх на мінімумі.Таким чином, ціна не впаде, тому що попит буде підвищений - приблизно до кінця року. А потім конфлікт Трампа та Ірану має ще підняти ціни десь у вересні-жовтні. Тому на ціни, що були до конфлікту, ми не чекаємо.Українці бачать, що нафта на світових ринках поступово дешевшає. Чому ціни падають повільніше ніж зростають? Тому що є споживча поведінка. Коли ціни ростуть, споживачі намагаються заправитись якомога швидше. Це прискорює оборот палива в резервуарах: дешевше пальне виходить швидше, а дорожче заходить і так само швидко реалізується. Коли ж ціни падають, ніхто не квапиться з купівлею. Через це зміна палива в резервуарах може розтягнутись на тиждень-два.Крім того, коли ціни зростали, тривала посівна. Зараз посівна вже завершилась, а жнива лише починаються. Тому потрібно розуміти, що ціни падають повільніше саме через особливості споживання.Пік споживання пального в Україні ще не настав, бо жнива лише попереду / фото УНІАНА які ще фактори зараз найбільше впливають на кінцеву вартість пального? Наприклад, який тиск чинить курс долара, який за останній місяць аномально зростає?Звісно, що ми за долари купуємо паливно-мастильні матеріали. Якщо у лютому був один курс і зараз інший, то, звісно, це ще один аргумент, чому ціни не повернуться до тих рівнів, що були.Але курс впливає менше, ніж сама нафта. Головним стримуючим фактором є те, що нафта навряд чи спаде до тих рівнів, адже ринку потрібно спершу наростити додаткове споживання, щоб знову накопичити резерви.Ціноутворення зрозуміле. Є нафта, паливно-мастильні матеріали, курс долара, ПДВ, акциз. Потім є собівартість логістики, собівартість проливу. Собівартість логістики спадає і також ціна на кілометр спадає. Була доставка по 70-85 гривень за кілометр, а зараз вже 49-50 гривень на кілометр.Заробітні плати підвищилися, тарифікація бронювання підвищилася, що також впливає. Є підвищення ціни на електроенергію, підвищене споживання електроенергії і також комуналка дорожча. Це не дуже великі цифри, але все це впливає. Собівартість проливу улітку дорожча, ніж навесні.Українські удари по російських нафтопереробних заводах уже не перший місяць створюють проблеми для паливного ринку РФ. Однак останніми тижнями ці удари посилились. Наскільки серйозними є наслідки цих атак для російської економіки та паливного забезпечення?Буде зараз пару місяців їм дуже незручно, тому що потрібно буде щось з цим робити. Як ви пам'ятаєте, паливна криза і у нас була колись, коли не стало пального. І ми десь 2-3 місяці знаходилися в дуже незручному становищі, тому що потрібно було змінювати логістику, пристосовуватися.І у Росії також буде зараз три місяці важких. Можливо, не так важко, як у нас було, тому що у них все ж таки набагато більше нафтопереробних заводів – 36 НПЗ. І ми їх всі дронами не знищимо. Дронами вони тільки пошкоджуються. Тому настільки жорстко, як у нас було, у них не буде.Але будуть регіони, де буде зникати паливо. Воно зникне у Криму, тому що там можна обрізати всю логістику. Але ж, наприклад, у Ростові чи у Брянську його будуть завозити.Будуть купляти у Білорусі, Казахстану, Узбекистану, ще будуть завозити з Китаю. Вони знають, де купити. Це не таке складне питання. Наприклад, ще Індонезія відвантажує, Бразилія відвантажує той же бензин та дизель. Будуть туди нафту возити, після цього заливати їхній бензин та дизель - і вести собі до Росії.Не можна казати, що в Росії тепер ніколи не буде пального. Ні, воно буде, але буде певний період великої незручності. І на економіку це дуже суттєво буде впливати, тому що переробка - це акциз, ПДВ, додаткова вартість самого виробництва. Зараз буде ускладнення логістики, будуть додаткові транспортні витрати, буде збільшення ціни.Удари по НПЗ в РФ створюють агресору проблеми, але без пального Росія не залишиться / скріншотЯкі ще кроки може зробити російська влада для подолання дефіциту пального?Державне регулювання цін у них вже є. Вони також заборонили експорт на бензин та на дизель. Вони тільки нафту експортують. Нафту, наприклад, зараз вони максимально експортують, тому що вони не можуть її переробити.Ви кажете, три місяці їм буде важко - тобто це тимчасова проблема і вони знайдуть рішення, як компенсувати втрати? Потрібно розуміти, як на це дивиться керівництво Росії. Якщо вони адекватно зараз бачать картину, то вирішать вже активізувати імпорт, як це робила й наша влада. Або вони будуть зараз сітки натягувати на НПЗ, якесь додаткове ППО ставити.На схему імпортозаміщення потрібно три місяці. А от у яких обсягах і коли вони почнуть це робити - я вже не знаю.Чи є поточна ситуація з паливом та російськими НПЗ "козирем" України за столом можливих майбутніх перемовин? Це дуже суттєвий козир. Саме з цим я пов'язую зміну риторики Кремля, коли Лавров заявляє, що потрібно починати розмовляти з Європою. Навіть з Україною він готовий почати розмовляти з тієї точки, де вони зупинилися. Саме українські удари по російським НПЗ на це вплинули. Тому це наближає перемовини. А якими вони будуть - це вже інше питання.Вони знають, де купити паливно-мастильні матеріали. Але купляти для них - це приниження. Коли у нас була паливна криза, то в нас це була безвихідь. Нам потрібно було вирішувати питання, щоб економіка не стала, щоб армія працювала.У них 36 НПЗ, а у нас один був, який ракетами зрівняли з землею. А ми поки тільки дронами покоцали їх трошки. Якщо будуть наші ракетні удари по НПЗ, і вони залишаться зовсім без нафтопереробних заводів, то це вже буде інша історія. Досить важка для них.Росія дедалі частіше атакує українську паливну інфраструктуру. Чи бачите ви ризик того, що у відповідь на удари по російських НПЗ Кремль зробить такі атаки системними? В Україні вже не залишилося НПЗ. Я думаю, що зараз буде активізація по автозаправним станціям. Це вже почалося. І запускаються дрони саме з машинним зором, які не потребують зв'язку з інтернетом. Вони б'ють по газовим модулям, а там де газовий модуль – там, звичайно, стоїть АЗС. І дуже великий вибух знищує АЗС.Наслідки влучання ракети в АЗС у Києві / фото УНІАНТому потрібно від уряду, щоб він дозволив хоча б маскувати ці газові модулі. Тому що зараз, якщо власник АЗС це робить, приїжджає ДСНС і штрафує. Це неадекватна ситуація. Немає ніякої підтримки з боку держави. Хоча б давали сітки, щоб натягувати над АЗС. Хоча б у прифронтових районах. Це власники за свій кошт роблять, але у них немає досвіду, як їх робити, з якого матеріалу, яке навантаження потрібно, щоб вони витримували. Власники ж не дуже розуміються в антишахедних заходах.І це дуже велика проблема, тому що наш уряд намагається цього не помічати. Наприклад, у Тростянці на Сумщині вже немає жодної АЗС. Це 30 км від Росії, а Харків - 65 км від РФ (насправді від центру Харкова до кордону з РФ лише 35 км - УНІАН). Не дай Боже, але я відчуваю, що "завтра" у Харкові також так можуть закінчитися АЗС.А хто сказав, що в Дніпрі такого не буде, або в Запоріжжі? Там у Запоріжжі вже виносять ці АЗК (автозаправні комплекси, - УНІАН) день через день. І нічого не відбувається.Що тоді робити? Треба, щоб населення могло заправлятися тільки мобільними АЗС – це, так би мовити, паливозаправники. Але в нас немає такої можливості, щоб цього паливозаправника не поставили на штрафний майданчик та не виписали шалений штраф. Тому що у нас немає ліцензії на пересувний паливний пункт. Це велика проблема.Якщо ви скажете, що зараз не потрібно заправлятися Тростянцю або Ізюму, наприклад, то як там люди будуть жити? АЗС немає, а пересувні АЗС поза законом.Тому питання до уряду: чому цього не помічають? Ми не розуміємо, що завтра будуть прильоти по бензовозам? Їх вже вираховують дрони. А ми не можемо їх, наприклад, закамуфлювати, тому що це буде питання відразу від "Укртрансбезпеки".У нас уряд живе, ніби нічого не відбувається. Не планують ситуацію зовсім. Це ненормально. Ми починаємо думати, коли вже смажений півень клюне, як то кажуть.Чи існує сценарій, за якого українці знову побачать черги на АЗС або дефіцит окремих видів пального? Що має статися, щоб такий сценарій став реальністю?Я думаю, що ще нас це торкнеться. Але не черги. Скоріше, будемо шукати, де заправитися. Тому що, розумієте, у нас 6 тисяч АЗС. Цифра фіксована, розташування всі відомі й на Google-картах нанесені. Сховати їх не вийде.Що Росії буде заважати, наприклад, за пів року чи рік-два, залежно від того скільки війна буде тривати, запустити тих же 6000 "Шахедів"? Зараз вони намагаються по 300 штук на день запускати, а то й по 500 штук. Тому потрібно зараз вже думати не над захистом НПЗ, котрих не залишилося, а починати думати над захистом бензовозів і над захистом АЗК - тобто останньої ланки паливного ринку. І якщо ми цього не будемо робити, ми повернемося до тої кризи, що в нас була. Тільки це будуть не черги на АЗС, а пошуки вцілілих АЗС.До того ж технології розвиваються. Це може і над Києвом буде така загроза…Звісно, тому потрібно хоча б намагатися щось зробити. Хоча б давайте зараз закриємо АЗС у прифронтових районах. Щоб там не гинули люди. Дайте можливість пересувні АЗК запустити. Це ж логічно. АЗК – це маленький бусик або маленька цистерна, яка десь сховалася, потихеньку собі працює, змінила локацію. Ніхто не зможе вирахувати, де вона є. Вона на гугл-картах не нанесена.Дмитро Петровський