Україна входить у нову безпекову реальність, де захист від повітряних загроз перестав бути виключною прерогативою фронту. Після системних атак на енергетику та промисловість питання прикриття неба над заводом, логістичним хабом чи агротерміналом стало питанням економічного виживання. На цьому тлі в Україні починає формуватися стихійний і доволі ризикований тренд — спроби створення так званої "корпоративної ППО".
Окремі охоронні компанії вже пропонують ринку нову послугу: розширюють ліцензії, купують тепловізори, встановлюють кулеметні турелі та обіцяють бізнесу і громадам "закрите небо". Проблема в тому, що в сучасній війні кулемет на даху не є ППО. Це лише засіб ураження, який без системи управління є малоефективним, а іноді — навіть небезпечним. Для того, щоб український бізнес та громади не витратили мільйони на імітацію безпеки, варто чітко розмежувати аматорський підхід і професійний сервіс.
Міф про "озброєного охоронця"
Головна помилка багатьох керівників — сприйняття протиповітряної оборони як додаткової функції служби охорони. Мовляв, якщо людина вміє тримати зброю, вона зможе збити дрон. Проте сучасний повітряний бій — це не стрільба "в бік звуку мотора". Це математика та координація. Ефективна протидія БПЛА сьогодні вимагає:
