Польська політика пам'яті, яка в останнє десятиріччя послідовно мігрує зі взаємного "пробачаємо і просимо пробачення" до "українці, ви мало вибачаєтеся і взагалі, як ви смієте шанувати своїх національних героїв, не спитавши про них думки поляків", звісно, викликала подив і роздратування.
Особливо, коли дійшло до прямого порушення Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про охорону місць пам'яті та поховань жертв воєн і політичних репресій, укладеної ще в 1994 році — коли пошкоджені вандалами українські місця пам'яті тривалий час не відновлювалися польською стороною.
Однак у нас тривала війна, а внутрішні справи сусідів традиційно не надто хвилюють українців.
Реклама:
Використання "українського питання" як розмінної монети на останніх президентських виборах в Польщі, блокування кордону, висипання зерна на рейки вже викликали серйозну стурбованість.
