Я довго вагалася, чи їхати на Ukraine Recovery Conference у Гданську. Це була моя перша закордонна робоча поїздка після народження дитини, і залишитися вдома з донькою, якій трохи більше року, було значно простіше, ніж зібрати валізу.
Перед поїздкою я думала: навіщо їхати за кордон, щоб поговорити з українцями? Хіба це не Київ, який просто на два дні перенесли до Гданська? Виявилося, що ні.
Коли в одному просторі збираються люди, які зазвичай розкидані між офісами, міністерствами, фондами та компаніями, — виникає інша якість розмови і угод. Це дає більше свободи в спілкуванні й відчуття "літнього табору", ніби ви пережили спільний досвід. Навіть якщо говорили 2 хвилини. Коротка розмова біля стенда переростає у вечерю в центрі міста, потім в обмін контактами, а за кілька днів — у домовленості про спільну роботу. Саме цей ефект і робить такі заходи незамінними.
Реклама:
На URC цього року була присутня значна частина наших партнерів і клієнтів: хтось виступав на панелях, хтось проводив зустрічі з міністрами та представниками міжнародних інституцій, хтось шукав відповідь на ключове питання — чи варто інвестувати в Україну і якщо так, то куди. Тому я поїхала. І повернулася з кількома спостереженнями про те, як змінюється розмова про Україну.
