У грудні 2025 року уряд України взяв письмові зобов'язання перед ЄС щодо головних та невідкладних реформ у сфері верховенства права та протидії корупції. Цей план з українського боку підписав віцепрем’єр Тарас Качка, а документ отримав також неформальну назву – "10 пунктів Качки-Кос".
Від початку в Києві знали, що для європейців цей список має особливе значення. І питання не лише у тому, що усі його елементи походять із вступних критеріїв ЄС та інших двосторонніх документів. Для Брюсселя і столиць цей план є індикатором того, чи можна довіряти заявам України про її намір проводити реформи. Тому до нього включили ті з них, які в ЄС вважають показовими.
"Є потреба відновити довіру країн-членів ЄС до України після 22 липня 2025 року... Україна зобов'язалася виконати все це протягом року", – пояснила логіку появи цього документа єврокомісарка Марта Кос, посилаючись на сумновідомі липневі подій, коли Україна підірвала власні антикорупційні реформи.
Тож цей план має неймовірне політичне значення навіть без юридичного статусу.
Зараз європейці щоразу повторюють, що Україна сама визначила термін його виконання – один рік. Та й українські посадовці, включаючи Тараса Качку, продовжують наполягати на цьому терміні.
