"Віримо в ЗСУ?": як держава крок за кроком зменшувала реальне забезпечення військових

1. "Ваш кредитний ліміт – 0,00. Віримо в перемогу!"

У 2014 році, після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі, багато українських військових отримали від ПриватБанку SMS-повідомлення:"Ваш кредитний ліміт встановлено на рівні 0,00 гривень. ВІРИМО В ПЕРЕМОГУ!".

Це було майже ідеальне формулювання відсутності віри системи у військових. Банк, звісно, "вірив у перемогу", але не настільки, щоб залишити кредитний ліміт людині, яка може бути відправлена на війну і може загинути.

Після повномасштабного вторгнення гасло "ВІРИМО В ЗСУ" звучить з кожної праски. Воно на білбордах, у рекламних кампаніях, у святкових промовах, у постах політиків, у роликах великих компаній, у патріотичних слоганах. Але віра в армію перевіряється не білбордами і не святковими промовами. Вона перевіряється зарплатою, житлом, соціальними гарантіями, ставленням до кадрових офіцерів, сержантів, солдатів, зв'язківців, логістів, техніків, чергових командних пунктів – усіх тих, хто не завжди потрапляє в телевізійну картинку, але без кого фронт не воює.

Реклама: