Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у відносинах США та НАТО почався складний період. Від лютого 2025 року міністерські засідання Альянсу ледь не щоразу супроводжувалися публічними проблемами, а також закулісними суперечками та непорозуміннями.
Представники США щоразу докладалися до того, щоб ці суперечки були гучними, а інформацію про проблеми Європи у діалозі зі Штатами "зливали" у медіа.
Та за незмінної наявності проблем, реакція Європи на них поволі змінювалася – від обуреної до спокійної.
Стадії "гніву" та "заперечення" давно залишилися у минулому. "Депресію" більшості держав вдалося обійти, а стадію "торгу" частина держав Альянсу пройшли ще на минулому саміті у Гаазі, а інші – згодом. Тепер багато хто нарощує оборонні витрати навіть швидше, ніж вони пообіцяли Трампу. А торгуватися щодо сум досі намагається хіба що Іспанія.
Засідання міністрів оборони, що відбулося у Брюсселі 18 червня 2026 року, можна сміливо вважати ще одним поворотним етапом. Тепер йдеться про повноцінне прийняття і нової реальності, і того факту, що вона не зміниться навіть після завершення каденції 47-го президента США.
